Три знамениті замки – Підгорецький, Золочівський та Олеський
Якщо ви думаєте, що Україна це лише лани пшениці, хатинки під солом’яними стріхами, та мальви за вікном – ви помиляєтеся. Україна – це ще й грізна велич фортець та Європейська гламурність вишуканих палаців.
Золота Підкова Львівщини – це три знамениті замки: Підгорецький, Золочівський та Олеський, що розташовані на відстані кількох десятків кілометрів один від одного. Здається, їх об’єднала в єдине ціле сама історія.
Підгорецький замок
За часів Київської Русі, на цих землях стояло велике городище Плісненськ або Плісненсько. За останньою версією українських істориків, нібито, саме Плісненськ був батьківщиною бабусі князя Володимира Хрестителя рівноапостольної княгині Ольги. На шляху до Підгорецького замку стоїть костел Воздвиження та святого Йосипа. Не зважаючи на його величезні розміри, храм, інколи називають каплицею, бо він мав стати усипальницею господаря Підгорецького замку – Ватслова Живутського. Підгорецький парк – чи не єдина пам’ятка садово-паркового мистецтва України побудована на зразок найвидатніших італійських садів. Колись, ця трьохсот метрова алея була прикрашена квітами і рослинними візерунками. Краса виявилася безпорадною перед часом і людьми, але сьогодні, як і колись, старовинна алея приведе вас до Підгорецького замку.
Підгорецький замок був збудований у XVIII столітті на замовлення одного з найвпливовіших діячів того часу коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Знамениті архітектори Італієць Андреа Дель Аква та Француз Гійом де Боплан створили неперевершений палацовий комплекс, який своєю красою змагався навіть з Версалем. Це була справжня розкіш. Перед палацом біля гармат стояли вартові, по парку вільно походжали пави. Був власний театр і оркестр, а воду з колодязя піднімали спеціально навчені ведмеді. І хоча, за Сувітів, нажаль, цей колодязь замурували, повірте, і сьогодні в ньому ще є вода. Триповерховий палац прикрашений баштами навіть у часи занепаду, залишається витонченим і елегантним. Напис латиною при вході, нині неіснуючий, конкретизував для гостей задум його власника. Вінець ратних трудів – перемога, перемога – тріумф, тріумф – відпочинок. Саме для відпочинку коронного гетьмана, і був споруджений замок. Відвідинами Підгірці не гребували Європейські монархи, Польські королі, Владислав IV і Ян III Себезький, Австрійський цісар Франс Йосиф, німецький кайзер Вільгельм. Пам’ятають Підгірці і гетьмана Богдана Хмельницького, який брав замок у часи Українсько-Польської війни. Побував тут, і імператор Петро I, ось хто не любив пасти задніх. Після відвідин Підгірців, руський цар захотів мати не гірший палац у Північній Пальмірі і повелів закласти Петергоф.
Чудовий фільм “Д’артаньян і три мушкетера” без перебільшення дивилася вся країна. Пам’ятаєте, радянський лувр і ці сходи, на яких відчайдушно фехтував Михайло Боярський, поспішаючи до своєї коханої Констанції з підвісками королеви, все це знімали саме тут.
Справжнього розквіту Підгірці досягли, коли 1720 року, палац отримав нового власника Вацлава Живуцького, зараз у це важко повірити, але в палаці були розкішні зали, пишні стелі, мармур камінів, глазуровані пічки, настільні розписи, візерунок паркетіль. Схоже, пан Живуцький непогано знався на радощах життя, бенкети, які влаштовувалися ним у Підгорецькому замку, славилися на всю країну і тривали тижнями, той хто втримував таку безмежну гостинність до останнього мав щастя побачити феєрверки і урочисті паради. Наприкінці XVIII століття місцевим господарем стає Волинський воєвода Северин Живуцький. Цього пана з острахом називали чаклуном, алхіміком і біснуватим. Кажуть і досі в підземеллях палацу зберігаються його таємні записи і лабораторія. Северину Живуцькому, так і не вдалося знайти ані філософський камінь, ані видобуте золото з нічого, але його алхімічних знань вистачило, аби звести зі світу власну дружину. Тепер, її привид, який розшукуючи підступного чоловіка, з зали до зали, можна зустріти в підземеллі, якщо пощастить або не пощастить. Останніми власниками Підгірців напередодні другої світової війни стали князі Сангушки, до 1939 року вони утримували у палаці перший на західній Україні приватний музей прикладного мистецтва та живопису.
Золочівський замок
В Україні, десь 116 фортифікацій. На нашому шляху одна, з найвідоміших – Золочівський замок, ось де повно таємниць помножених, ще й на феєричну історію кохання. Сама назва – Золочів пішла за переказами від слів “зло чув”. Адже, містечко було важливим оборонним пунктом на підступах до західних кордонів, і про нападників довідувалося першим. Пізніше, Золочів – був великим торгівельним центром Галичини, у XV столітті навіть король польщі Владислав Варненчі заборгував багато музолочів. Зараз тихі вулички Золочева, нічим не нагадують про його бурхливу історію, як спогад про минуле, у центрі міста височіє величний костел вознесіння Марії, збудований у XVIII столітті. Домінанта містечка, невеликий і світлий Золочівський замок оточений легендами і загадками. Історія замку пов’язана з іменем Якова Себезького, батька майбутнього короля Польщі Яна III. У першій половині XVIII століття, він перебудував і облаштував палац, після цього, замок перетворився на справжню фортецю.
А, як же велика любов, розповідь, про яку ми вам обіцяли. Пам’ятаєте слова популярної пісні «Но, что не говори жениться по любви, не может ни один, ни один король», історія кохання короля Яна III Себезького і його дружини красуні француженки Марії Каземіри, куми короля франції Людовіка XIV, спростовує ці вигадки. Може й король одружитися з коханою, якщо звісно кохання справжнє. Для чоловіка, вона на все життя залишилася коханою дружиною Марисенькою. В народі казали, Марія править Яном, а вже він Польщею. Саме цій француженці, яку Польща так і до кінця не визнала своєю королевою, Золочів завдячує своїм мистецьким і художнім розквітом. У збудованому нею вишуканому китайському палаці, нині розташований музей східних культур. Подібних палаців у Європі налічується лише три: під Берліном у Сан Су Сі, під Петербургом у Ломоносова, та у Золочеві.
У замку повно підземних ходів, розповідають один з них, вів до скарбниці, де зберігалися золото і коштовності польської корони. Ключі від скарбниці були тільки у Марисеньки. Ще один потаємний хід, об’єднував замок із навколишнім світом.
Україна це дійсно центр Європи. Скажу вам по секрету, що предметом гордості хазяїв замка є туалети, якщо у Версалі – користувалися ще нічними вазами, то в Золочівському замку туалетів, аж шість. Однією з таємниць Золочівського замку є – велике каміння, яке розташоване біля замку, вагою до десяти тон, воно перевезене сюди з глухих лісів, що оточують селище Новосілки. Фахівці вважають, що ці брили залишені тамплієрами, які рятувалися від знищення у місцевих хащах, нібито, у таємничих літерах, це такі написи на них, приховується шифр, що вказує на місце де вони сховали свої величезні скарби. Якщо напис розшифрують, це буде велика історично-наукова знахідка, на кшталт, відкриття гробниці Тутанхамона. Спробуйте і ви, можливо саме вам відкриється одна з найбільших світових знахідок. В центрі каменню, два віночка, один терновий, інший маковий. Люди придумали, що в отвір треба вставити палець загадати бажання і покрутити, якщо в бік тернового вінця, то бажання матеріальне, якщо в бік макового вінця, то романтичне. А поки що, місцеві екскурсоводи, на радість відвідувачам вигадали нову легенду Золочівського замку.
А от ,чи існують привиди у Золочівському замку невідомо, а якщо і є, то скоріше, це блукають змучені душі тих, кого знищили у перетвореному на в’язницю замку органи НКВС на початку війни. Схиліть голову перед капличкою, зведеною в пам’ять про людей, для яких перебудування у Золочеві обернулася трагедією.
Олеський замок
Біля Олеська знаходиться доволі цікавий пам’ятник, на жаль Червоноармійцям, а не борцям за свободу та незалежність України. Але й тепер, інколи бачу уві сні, дике полювання короля Стаха, що скаче по трясовиннях, не бряскають водила, прямо сидять у сідлах вершники, вітер віє у їхньому волосі, плащах, гривах коней і самотня зірка горить над їхніми головами. Я прокидаюся і думаю, що не минув той час поки існують: морок, голод, нерівноправ’я і темний жах на землі, воно символ всього цього. Майже потопаючи уві млі, мчить над похмурою землею дике полювання.
Бронзові вершники – помпезний монумент червоним кавалеристам. Чи не так, бачив, вершників апокаліпсису білоруський письменник Короткевич у своїй книзі “Дике полювання короля Стаха”, рядки з якої я щойно нагадав. У радянські часи, за романом було знято кіно, це був один з перших фільмів жахів на нашому екрані. Зйомки відбувалися у Олеському замку, який є наступним об’єктом нашої подорожі Золотою підковою Львівщини. Це укріплене поселення виникло у суцільній трясовинні. Жоден ворог не міг наблизитися до нього не поміченим. Звідси й пішла його назва Олесько – пагорб серед полів. Історики вважають, що засновником замку, був один з нащадків великого князя Данила Галицького.
Олеський замок почали будувати в середині XIII століття, коли монголо-татарська навала, зруйнувала городище Плісненськ – майбутні Підгірці. Стіни замку сягнули десятиметрової висоти і були товщиною понад два метри, подібний мунаменталізм виявився виправданим. Замок, що стояв на межі Волині і Галичини, опинився на кордоні Литви і Польщі, за нього йшла постійна боротьба між державами.
Найбільш насичені події у житті Олеського замку пов’язані з постаттю його власника Івана Даниловича. Ніби, саме у нього служив сотник українського реєстрового козацтва Михайло Хмель, батько Богдана Хмельницького. Існують припущення, що майбутній гетьман народився в Олесько. Символічно, тут з’явився на світ ще один великий правитель, майбутній король речі Посполитої Ян III Себеський. Його матір’ю була молодша донька Даниловича – Теофілія. Подейкують, що у хвилину його народження багато прекмет вказало на те, що він буде людиною з надзвичайною долею. По-перше, була страшна гроза, по-друге, саме під час пологів на замок напали татари, по-третє, коли майбутній володар Польщі з’явився на світ Божий, гримнув грім, бабця-повитуха оглухла, а мармуровий стіл, на якому лежав новонароджений, тріснув навпіл. Безперечно, це було щось надзвичайне.
І, ще одна історія кохання, на цей раз трагічна, родовитий, але бідний Адам Жалкевський закохався у доньку Даниловича Марціяну, не отримавши згоди на шлюб, юнак скінчив життя самогубством. Слуги, аби сховати сліди, кинули тіло бідного юнака в озеро. Можливо, скульптури, які стоять на території замку, і увічнені ці закохані, Нарешті хоч так, вони опинилися разом.
Найкращий вид на замок відкривається зверху, а найкращий вид зверху, звичайно з повітряної кулі. Аби уявити, як колись керували магнати, варто завітати до ресторану, що розташувавсь у підземеллі Олеського замку. Вони не визнавали їжі на швидкоруч, а довга трапеза була важливою і невід’ємною частиною життя. Справжній ексклюзив дивовижної смакоти, наливки, які виготовляються за древніми мистецтвами місцевим майстром справи, таких ви ніде не скуштуєте.
Якщо козацькі стави вам більше смакують просто неба з теплої весни до золотої осені, щосуботи для вас програма вихідного дня. Лицарські турніри, середньовічна музика та забава вогняне шоу та дитячі розваги. Подаруйте собі казку!
За українською традицією підкова дається на щастя, на долю і гарну дорогу, золота підкова нам дарована, як згадка про минуле, і перевірка, чи зможемо ми зберегти те, що нам дісталося у спадок.
Любіть Україну, подорожуйте Україною!