Місто Галич

Загальна інформація. Галич  –  місто на Україні, адміністративний центр Галицького району Івано-Франківської області. Поруч розташовано  село Крилос.

Існує версія, що назва  Галіція  набагато старше  міста Галича, який в літописах згадується тільки в XII столітті. саме ж назва зустрічалося ще у візантійських джерелах і походить від грецького слова “Галіс” (др.-греч. ἅλς – сіль). Дійсно, з давніх часів в даному регіоні проводиться видобуток солі, найдавніший спосіб – випарювання ропи. Соляний промисел згадується в багатьох літописах, на гербах деяких міст регіону  Галіція  (зокрема в гербі міста Дрогобич, Долина) зображені топки солі. Але в гербі Галичини та Галича багато сотень років зображується галка (Галичини – що йде, Галича – стоїть), а не сіль – як, наприклад, в гербі Солігаліча.

Галич  – маленький (7 тис. Жителів) і затишне місто при впадінні річки Лукви у Дністер. А колись це була столиця одного з найбільших давньоруських князівств і одним з найбільших міст на території сучасної західної України.

В наші дні від колишньої величі залишилося небагато, але  Галич  і сьогодні закохує в себе з першого погляду і надовго залишає приємні враження.
 

Галич  веде свій відлік з  кінця IX століття. У  Х  столітті галицькі землі входять до складу  Київської Русі, але після Любецького з’їзду князів у 1097 році Галицьке князівство стає самостійним. У 1141 році Галич стає столицею князівства і зберігає цей титул до перенесення Данилом Галицьким столиці в Холм в 40-х роках  XIII століття.

Розквіт  Галича  та  Галицького князівства  припадає на період князювання Ярослава Осмомисла (1153-1187 роки). В кінці XII століття Галич стає столицею об’єднаного Галицько-Волинського князівства. У XIV столітті Галичем по черзі володіють Потоцькі, литовські князі, угорський король Людовик Анжуйський, поки місто не увійшло до складу Речі Посполитої зусиллями короля Ягайла в 1387 році, попередньо отримавши Магдебурзьке право (1367).

Старостинський Замок

Старостинський Замок  зведений у 1350-1352 рр. волинським воєводою Любартом. Спочатку це була дерев’яна споруда, яка оточували земляні вали. У другій половині XVI ст. замок ще був дерев’яним. З 1590 по тисячі шістсот тридцять три рр. на місто було здійснено 29 татарських нападів, найбільш руйнівні з яких були в 1594, 1612, 1 624 роках. У 1621 році татари зруйнували замок, який незабаром був відбудований.

За описом  1627  замок був оточений з трьох боків валами, на яких височіли п`ять оборонних веж, і мав троє в’їзних воріт. Тут же зазначається про необхідність його ремонту. У 1658 році замок реставрувався. Будівельними роботами керував інженер-фортифікатор Ф. Корассіні. У 1676 р на  Галич  напали турецько-татарські війська, замок був зданий і зруйнований (залишилися тільки стіни).

З середини  XVIII століття  замок знаходився в напівзруйнованому стані. Крім того, зірвалася частина гори, на якій він стояв. У  1796 Старостинський замок  був частково розібраний під керівництвом інженера А. де Хегерштейна. Їм же в  1795  були виконані обмірні креслення. У  квітні 1858  звалилася східна частина стін, що залишилися.

З  замкової гори  відкривається прекрасна панорама центру міста.