“Амстердам – місто протиріч та диваків, місто, яке захоплює та шокує!”
Серед яскравих вітрин не одразу можливо помітити затиснутими стінами будинків церкву Петра і Павла. До пам’яток архітектури телячої вулиці належать і ворота святого Антонія, вони вели колись до монастиря, потім до сирітського притулку, про що нагагадує барельєф, а зараз до історичного музею. На подвір’ї, колись влаштовували свої ігри амстердамські сироти, а ніші з дверцятами в стінах слугували їм місцем зберігання учнівського приладдя. Вже тоді декілька століть тому держава серйозно дбала про свої бідних та нужденних громадян. Шлях до центральних музеїв проходить через галерею міської варти.
На неї перетворився вузенький провулок. Коли на його стінах вдало розмістилися портрети середньовічних охоронців. За іронією долі, вони і досі несуть варту, пильнують славетну історію міста. В стінах музею перестаєш помічати плин часу, все що стосується історії голландської столиці тут зібрано і відтворено до найменших дрібниць. Від рибальського поселення на річці Амстел в XII столітті до сучасності. За старовинними картами видно, як зростало місто. Як виникали його острови та гірлянда великих каналів навколо центру. Небувалого розвитку Амстердам зазнав після здобуття країни незалежності від іспанського гніту, та після заснування Ост та Вест-індської компанії. Далекі морські мандрівки, відкриття та колоніальні завоювання голландців в XVII столітті змінили світ. На вервях Амстердама будувались численні кораблі, які згодом поверталися з цінними вантажами, щоб знову вирушати в плавання. Країна мала на той час найпотужніший в Європі флот з центральний портом в Амстердамі.
Завдяки шаленій популярності портретного та жанрового живопису, можна до тонкощів уявити період вибухового розквіту міста. Численні полотна на щастя істориків з фотографічною точністю зберегли події, побут, вигляд вулиць та обличчя людей тогочасного Амстердаму.
Дещо до середньовічних рис міста додають і рельєфні таблички, зібрані на стінах. Такі мініатюрні керамічні зображення були колись на фасадах усіх будинків, відрізняючи один від одного, адже адрес тоді не існувало. Зазвичай таблички вказували на рід занять його власника, або демонстрували родовий герб.
А от на стіні кварталу Бехайпхоп, знаходиться колекція табличок присвячених релігійній тематиці. Ними позначалися будинки католицької громади Бегін. Так називали сеье жінки із заможних родин, як вибирали аскетичне усамітнине життя за чернечими законами. Їх основною діяльністю було піклування про бідних, виховання дівчаток-сиріт, але в будь-який момент вони могли повернутися до звичайного світського життя. Хоча остання бегінка померла, десь 40 років тому в Бехайпхопі і досі традиційно мешкають самотні жінки. Вони ретельно оберігають затишок, спокій і красу на своєму подвір’ї, як це робили 600 років поспіль бегінки. З далеких часів у дворі збереглися дві маленькі церки-капличка. А ще найстаріший в місті дерев’яний будинок. Дивом уцілілий від кількох нищівних пожеж.
В густонаселеному Амстердамі завжди знайдеться місце для найвибагливіших гостей. Таким березперечно є 5* готель «Де Лейроп». З часів своєї появи, наприкінці XIX століття він зберіг вікторіанську елегантність, яку успішно поєднує з сучасним комфортом. Шикарний гостинний хол, прикрашений, до речі, справжніми старовинними полотнами засвідчує, смак та розкіш є головною складовою стилю. А витончена атмосфера номерів та бездоганний сервіс, роблять готель одним з найкращих в Нідерландах. Кожна деталь інтер’єру здається переконує – Ви бажаний та шанований гість. Міський краєвид, що розкривається за вікнами готелю зачаровую, наче одна з багатьох його коштовних картин. І досить вийти на балкон, як Ви потрапляєте в атмосферу середньовічного міста, де в тім вирує абсолютно сучасне життя.
Пересувна старовинна шарманка, що забавляють публіку, перше що може трапитись Вам тут на шляху. Не хитрі святкові мелодії, дзвінко розносяться містом і створюють відмінний настрій.
Центральна частина Амстердама досить не велика. І однієї прогулянки на скутері вистачить, щоб побачити найцікавіші старовинні будинки. До речі верхні поверхи нависають над нижніми для зручності підняття вантажів за допомогою крюків. З’явилися вони ще за часів, коли вантажі піднімали під дах, де були склади, адже це найзручніший спосіб з огляду на надто вузькі сходи будинків. Кажуть іноді їх використовують жінки, щоб підняти захмелілого чоловіка, трапляється і не завжди свого. Ну а бува, коли чоловік зривається з гаку, його називають «летючим голландцем» – це жарт звичайно. Не поспішайте нарікати на свій зір, коли побачите, що деякі фасади наче похилилися в різні боки. Перед Вами, так звані, танцюючі будиночки. Просто палі, на яких вони тримаються просідають, або підгнивають та схоже цей факт не дуже бентежить мешканців, бо вони і далі продовжують жити в таких оселях.
Пам’ятник, що розташований в центра Амстердама, має назву Королева Вельгельміна, саме вона сказала золоті слова: «Треба вивчати іноземні мови, бо хто ж буде вивчати мову маленької Голандії!».
Ні тільки дивишся Амстердам, а й живеш цим життям.
Коли небо темнішає і місяць починає зазирати в численні водоймища, втомлений Амстердам викликає дивний, загадковий та романтичний настрій. Якщо на окремих вулицях нічне життя тільки починається, в загалом місто гортає тихий й прозорий вечір. На тлі сутінок виступають його привабливі риси, підкреслені ліхтарями та неоновими вогнями і під прохолодним вітерцем з каналів стає неймовірно затишно.
Амстердам місто єдине, унікальне, неповторне. Важко передати всю його красу, всю його чарівну привабливість, тож поспішайте відвідати Амстердам та насолоджуйтесь його дивовижними каналами старовинною архітектурою та іншими красотами.
Туристична компанія ТурБаза