Перечин – смачний куточок Закарпаття
Загальні відомості
Перечин – один з районних центрів Закарпатської області, знаходиться недалеко від Ужгорода на річці Уж. Перша письмова згадка про місто датується серединою XV століття. Населення міста складає близько 7 тисяч осіб. Цікавим є те, що статус міста Перечин отримав доволі недавно, а саме у 2004 році. Неподалік міста в річку Уж вливається ще одна ріка під назвою Тур’я. За однією з версій, перетин цих річок послугував приводом для назви населеного пункту. 80 відсотків міста займає гориста місцевість. Сприятливий клімат та рельєф дає змогу насолодитись прекрасними пейзажами та мальовничими ландшафтами Українських Карпат.
Рекреаційно-туристична галузь
Різноманітність природних ресурсів, м’який клімат Закарпаття та свіже гірське повітря сприяли розвитку туристсько-рекреаційної галузі в регіоні. В Перечині розташувався оздоровчий комплекс «Барвінок», який вміщує до 200 дітей за один заїзд. Крім нього, в місті ще розташований спортивний комплекс «Зоря». Досить розвинутою є мережа закладів громадського харчування.
Допитливому туристу буде цікаво побачити пам’ятник листоноші, що знаходиться у центрі міста. На перший погляд дивно, чому саме встановили такий пам’ятник, та ще й у самому центрі міста. Насправді це була реальна людина – Федір Фекеті, що народився в далекому 1789 році та проживав у сусідньому селі Тур’я-Ремети. Відданість професії була настільки великою, що листоноша кожного дня проходив десятки кілометрів, роздаючи кореспонденцію. І цю роботу він виконував «всого-на-всього» протягом 50 років. Ще один цікавий факт – на офіційне відкриття пам’ятника було запрошено праправнука знаменитого листоноші – Івана Фекеті, колишнього доцента Ужгородського університету.
Релігійні об’єкти
Серед релігійних об’єктів можна відзначити греко-католицький храм Святого Миколая та римо-католицький костел Святого Августина. Також можна відвідати Свято-Миколаївський храм, який був збудований ще в 1769 році. Також виділяється на фоні міських пейзажів нещодавно збудована церква Святого Миколая, який вражає своєю величчю і помпезністю. У 2008 році тут була відкрита кальварія – хресна дорога, що починається від підніжжя гори під назвою Гурка та закінчується на вершині. Ще здалека можна спостерігати елементи хресної дороги.
Кулінарна дегустація «Смак Закарпаття»
Безперечно, найбільшою цікавинкою Перечина є гастрономічна дегустація «Смак Закарпаття». Проходить таке незвичайне дійство в ресторані «Підкова», що знаходиться в центрі міста. На перший погляд це непримітне кафе на 30 місць, також є банкетний зал на 70 місць та літня тераса на 65 місць. Інтер’єр виконаний в типовому українському стилі з ухилом на Карпати. Проте заглянувши в меню, окрім традиційних українських, закарпатських та угорських страв можна побачити спеціальну пропозицію – дегустаційний набір «Смак Закарпаття». Замовивши його, починається справжня казка для любителів попоїсти.
Перш за все, гостю видають дегустаційну карту, в якій подається інформація про страви, якими нас частуватимуть. На карті можна прочитати наступну анотацію:
«Вітаємо Тебе, дорогий гостю, у «Підкові», ти, мабуть, вже багато чув про закарпатську кухню, знаєш назви багатьох страв, але ще не все скуштував. А можливо, Ти живеш у цьому прекрасному краї й тямиш у рідній кухні навіть більше ніж наші кухарі:)? Все одно, на нашу думку, Тобі буде цікаво спробувати смаки Закарпаття на одній тарілці, так би мовити, за один присіст. Стравами, які будеш куштувати, ми хочемо показати всю багату палітру Закарпатської домашньої кухні. Тобто смаки та аромати національних кухонь тих народів, що віками жили І живуть тут, на Закарпатті!»
Цікаво, чи не так? =)
А поки Ви читатимете інформацію про страви, на столі вже будуть наливати сливовицю від діда МІшка. Холодна та ароматна настоянка на сливах за фірмовим рецептом від хазяїна закладу не залишить байдужим нікого, розбудить апетит та настроїть Вас на позитивний лад. В той час як Ви куштуватимете «веселу водичку», на столі вже починають з’являтися перші страви. Традиційно першою стравою вносять попрігашку, закурену й солену по-українськи. Сюди входять три види сала – варене, з паприкою та часником, копчене та солене. Звучить апетитно? А виглядає ще краще!
Наступна страва, яка з’являється на нашому столі – культова страва на території Закарпаття – шовдарь, який являє собою закопчений задній окіст свині. Після дегустації свинини подають парадічки, вогурки, гливи та квасну капусту (в перекладі на просту мову – мариновані за секретним рецептом закарпатські огірки та помідори, а також заквашена в дубових бочках капуста).
Як тільки перше відчуття голоду пройшло, на стіл подають незвичайну страву, яка здивує багатьох туристів, що вперше приїхали на Закарпаття – жаб’ячі лапки. Їх почали готувати жителі сусіднього села – Тур’ї-Ремети, котрих, за легендою, навчили приготуванню такого делікатесу французи ще під час Наполеонівських війн, коли відступали через закарпатську землю назад до Європи.
Трохи перекусивши, вже починає приходити відчуття ситості. Та де там, он вже подають наступну страву – заправлену пасолю з капустою. Незвичайна страва здивує своїм смаком, а господарі можуть поділитись з охочими секретами приготування такої цікавинки.
Після пасолі подіють традиційну страву – банош. Хто не в курсі – це кукурудзяна каша з муки особливо тонкого помолу, яку готують на сметані або вершках та заправляють бринзою і шкварками. Деякі називають банош «голодна страва», бо скільки б людина не їла, проте ще трошки баноша завжди влізе в шлунок.
Думаєте, це вже кінець? А не все так просто! Після баноша іже подача «головної страви» – коритця їжі. В своєрідне «коритце» метрової довжини входить близько шести-восьми страв. Тут можна побачити і страпачки (картопляні галушки за словацьким рецептом під соусом з лісових грибів), колочену квасолю, тушковану капусту зі свіжиною, гурку (традиційна циганська страва), пікницю (домашня підсмажена ковбаса), а також печену картоплю.
Якщо подолаєте це випробування їжею, на Вас чекатиме ще один етап – десерт! Сюди входить узвар зі свіжих фруктів (яблука, груші та сливи), а також пара млинців, які политі двома видами повидла (з яфинів, ті, хто далекі від Закарпаття, називають ці ягоди чорницями; та з абрикосів, які по-закарпатськи звуться «барацки»).
Тих, хто подужає весь цей богатирський набір, чекає ще порція фірмової сливовиці. Тому така дегустація запам’ятається досить надовго, а відчуття голоду покине Вас як мінімум до кінця дня 🙂
Відвідати смачну дегустацію можна в турах від Туроператора ТУРБАЗА:
ЗаКарпатська насолода та цвітіння Долини крокусів / квітковий тур з Києва
ЗаКарпатська насолода / Дегустаційно-термальний тур зі Львова
Туристична компанія ТурБаза