Традиції святкування Масляної в Україні
Традиції святкування Масляної збереглися ще з давніх часів. Європейські народи ще в дохристиянський період проводили святкування зустрічі весняного періоду та проводжали зиму. З розвитком християнства як релігії на території України на цей час припадав останній тиждень перед Великим постом. Ще пізніше цей тиждень у східнослов’янських народів, в тому числі й українців, почав називатися Масляною. Свою назву свято отримало через дозвіл перед Постом споживати в їжу молоко, рибу та масло. Народні традиції святкування Масляної зберегли деякі язичницькі обряди, пов’язані з сімейно-родовими відносинами та культом предків. Взяти хоча б до уваги головну страву Масляної – млинці – їх форма є язичницьким символом сонця.
Оскільки після тижня Масляної наступає строгий піст, вважалося, що кожен день Масляної необхідно провести весело.
Традиційно кожен день масляного тижня має свої особливості.
В понеділок
українські дівчата, які вже вийшли заміж, відвідували корчму для того, щоб випити чарку оковитої, потанцювати та повеселитися. Виконувати роботу по дому в цей день заборонялося. Цікавий момент, що чоловікам, які бажали приєднатися до жіночих забавлянок, прив’язували до ніг «колодки», звільнитись від них можна було лише поставивши компанії могорич.
У вівторок
за традиціями жінки знову йшли в шинок або в гості до подруг. Чоловіки ж в цей день готували їсти і ходили облаштовувати снігові гірки. По цим гіркам потрібно було проїхати якомога далі на санчатах. Вважалось, що хто проїде якнайдовше, той невдовзі обов’язково розбагатіє.
Середа
на Масляну називалася «зноба-баба». У цей день зяті ходили в гості до тещі на частування варениками, оладками або млинцями.
У четвер
вся сім’я збиралася довкола святкового столу та влаштовувала змагання на швидкість поїдання млинців. Хто виконає завдання швидше за інших, буде багатим та успішним хазяїном, в якого буде прекрасний урожай.
З приходом п’ятниці
смаколиками пригощати повинен уже зять тещу. Також існувала цікава традиція: зять катав тещу по вулицях на санях. Якщо теща була хороша – то катали її по рівній гладенькій дорозі, якщо ж вона була злою – дорога відповідно була нерівна і з великою кількістю ям.
У суботу
господині приймали у себе вдома в якості гостей рідню чоловіка. Цей вечір в народі називали «посиденьки у зовиці».
В недільний день
було заведено просити вибаченні за різноманітні образи та неприємності у рідних та друзів, тому цей день носить назву Прощенна неділя. А під вечір сім’я збиралася за столом почастуватися варениками зі сметаною.
Також в останній день Масляної спалювали опудало зими. Спалюючи його, також у ватру кидали непотрібні речі, погані думки та негаразди минулого року. А вже після спалення опудала люди продовжували веселитися.
Розмірковуючи про те, як відсвяткувати Масляну в цьому році, цілком можна дотримуватись стародавніх традицій, підлаштовуючи їх під сучасність. Щоб проникнутися духом звичаїв та обрядів наших дідів і прадідів, можна поїхати на святкування 17 і 18 лютого в Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав-Хмельницький» або в етнокомплекс «Українське село». А наша туристична компанія ТурБаза Вам в цьому допоможе!
Також нагадуємо, що до 4 лютого можна потрапити під акцію «3+1».
Замовивши та оплативши тур до вказаної вище дати Ви оплачуєте вартість туру за трьох осіб і четвертий учасник мандрівки їде безкоштовно!
Їдемо смакувати млинці та святкувати Масляну в турах:
Святкування МАСЛЯНОЇ в етно-комплексі Українське село з Києва
Туристична компанія ТурБаза