Село Кваси
Загальна інформація . Село Кваси знаходиться в Рахівському районі, Закарпатської області, України. Розташоване в долині річки Чорна Тиса , на висоті 560 м. над рівнем моря. Село відноситься до нізкогорним курортам, в 15-и км від міста Рахова – районного центру.
Перша письмова згадка про с. Кваси датується 1684 Назва села походить від слова “квасна вода”, так на Гуцульщині називають мінеральну воду. У селі дійсно є мінеральні джерела, вода з яких відноситься до типу ” Арзні “і” Єсентуки “. Перша водолікарня ” Буркут “(ще одна назва мінеральної води серед гуцулів) була побудована в середині ХІХ ст. Секрет мінеральної води полягає у вмісті миш’яку. Саме цей елемент у поєднанні з вуглекислотою (вода газована природним шляхом) дозволяє лікувати захворювання опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи. І не треба лякатися миш’яку у воді – природа точно відміряла всі компоненти в необхідних пропорціях.
Пам’ятки . У селі постійно розвивається і поліпшується інфраструктура, є цікаві пам’ятки архітектури, туристичні маршрути. Так, в Квасах з 1780 стоїть дерев’яна Преображенська (Петропавлівська) церква; є Краєзнавчий музей у Ясіні. Через село проходять марковані турмаршрути на гори Говерла ,Близниця , Петрос .
Селище Кваси пропонує незабутній відпочинок мальовничому куточку Карпат – селищі Кваси, Рахівського району, Закарпатської області на березі р..Чорна Тиса на висоті 550м над рівнем моря, в 15 км. від районного центру міста Рахів та у 28 км. від географічного центру Європи.
У Квасах є свій Краєзнавчий музей.
Також в селі Кваси стоїть дерев’яна Преображенська (Петропавлівська) церква побудована в 1780г.
З боку і ззаду храму і дзвіниці знаходиться пантеон села – сільське кладовище, яке є своєрідною книгою пам’яті і історії села. У передній частині цвинтаря в 1905 р. встановлено великий бетонний хрест з розп’яттям і написом: ” Хресто Твоєму поклоняємося, Владико, и Твоє Воскресіння славимо“.
Перед дзвіницею, з правого боку від храму, під самим парканом, знаходяться чотири поховання з трьома залізними надгробними пам’ятками-хрестами з розп’яттям. Очевидно, за походженням це був галичанин або поляк, який втік від переслідування.
За селом в урочищі ” Чопаш “, коли то давно було кладовище, де ховали італійських і австро-угорських робітників, будівельників залізниці в кінці 19 ст.через Кваси до перевалу. На прицерковному кладовищі у верхній частині розташовані майже в ряд 8 могил угорських солдатів, які загинули в боях другої світової війни, тому що поряд з селом проходили бойові дії (їх поховали в 1944 р.).
В іншому кінці села, в напрямку Білин розташовано ще одне старе кладовище. В основному тут, коли те ховали виключно бідних, тому що за місце не треба було платити, а також самовбивць. На цьому кладовищі знаходиться і братська могила сечовик.
В урочищі Тростянець-подер , у правій його частині, знаходилося колись єврейське кладовище-ТЕМЄТ. Але, на жаль, вже в 50-х роках його було повністю знищено.
Гора Петрос – одна з найвищих вершин Чорногірського хребта в Карпатах , знаходиться на північно-західному кінці хребта між гір Шешул і Говерла у Закарпатській області. Висота – 2020 м. над рівнем моря. Петрос друга за величиною гора після Говерли. Західний і південно-західний схили круті з численними кам’яними розсипами, північний і північно-східний – урвисті, зі скельними виступами. Є давньольодовикові форми рельєфу. Складається з пісковиків. Покритий переважно субальпійською рослинністю. Поширені чагарники (яловець сибірський, рододендрон) і ялинові ліси (до висоті 1530-1600 м). Взимку досить часто бувають снігові лавини. Є туристський притулок на південних схилах нижче полонини Рогнєска.
Сходження на неї краще починати з села Кваси – 15 км від Ясіня . З цього боку підйом пологий, і заблукає складно. Види з Петроса майже такі ж, як з Говерли. Особливо добре виглядає головний хребта Чорногора, який можемо спостерігати по всій його довжині – від Говерли до Попа Івана. Чіткіше, ніж з Говерли, видно Близницю і за нею – ряд полонин хребта Свидовець. Вся гора вкрита густим туманом, і при негоді потрапити на вершину навряд чи вдасться
Як дістатися . Від Квасов до райцентру – Рахова – 15 км по звивистій гірській дорозі. Дістатися до Квасов можна також поїздом Львів – Рахів, дизелем Івано-Франківськ – Рахів, можна доїхати і на автобусі.
Де зупинитися . Санаторій “Гірська Тиса” – один з кращих санаторіїв України, який спеціалізується на лікуванні захворювань опорно-рухового апарату і периферичної нервової системи.
Де смачно поїсти
- Ресторан “Лісова казка”, українська та закарпатська кухні.
- Ресторан «Васкул», українська кухня, закарпатські страви. Фірмові страви: “Банош”, “Запеченая баранина”.
